Прийоми оцінювання учнів 1-2 класів.

    

Радість успіху -це могутня емоційна сила,  від якої 

залежить бажання дитини бути хорошою . 

                                                                                                                                        В.Сухомлинський 

  

   Письмо, як один із видів мовленнєвої діяльності, тісно пов?язане із слуханням,  

говорінням, читанням. Формування цих умінь забезпечує всебічний розвиток особистості, сприяє вихованню високої культури. 

У багатьох сферах нашого життя чіткий і розбірливий почерк просто необхідний . 

„Красиво писати - красу творити”, - говорить народна мудрість . 

Формування краснопису розпочинається на першому етапі навчання. Це явище надзвичайно складне, пов?язане з внутрішніми та зовнішніми обставинами та рівнем підготовки дитини . 

Важливим у формуванні графічних навичок є й оцінювання навчальних досягнень першокласників. Педагогічна оцінка - регулятор навчальної діяльності учня, органічна частина навчально –виховного процесу . Щоб оцінка була об?єктивною, небхідно точно виявляти співвідношення між результатами учня і тим, що передбачено програмою. Водночас оцінка має бути справедливою щодо кожного учня, враховувати його можливості й зусилля, вкладений у досягнутий результат. 

Але тут потрібно зважати на особливості кожного. Індивідуальний підхід до учнів виявляється : 

1) врахуванні емоційного стану кожної дитини та її можливостей . 

2)у доброзичливому ставленні до неї. 

3)у гарантуванні успіху виконання завдань. 

4)у акцентуванні уваги колективу класу на успіхах товаришів . 

В.О.Сухомлинський відзначав, що індивідуалізація оцінювання дає змогу кожному пізнати радість успіху. 

«... Радість успіху – це могутня емоційна сила ,від якої залежить бажання дитини бути хорошою. Турбуйтеся про те, щоб ця внутрішня сила дитини ніколи не вичерпувалась» (Сухомлинський В.О ) 

Індивідуалізація оцінювання виявляється у створенні вчителем ситуації, коли успіх 

гарантований. Кожна робота дитини має бути для неї хоч і незначним, але просуванням уперед. Першокласникам оцінки в балах не виставляються, тому вчитель використовує різні способи оцінювання . 

Учні гостро потребують уваги на мотиваційний ефект похвали, коли вона висловлюється учителем від усього класу. Наприклад, учитель зауважує : «Діти, ви помітили Юрко останнім часом значно старанніший»

Створення атмосфери колективної відповідальності залежить і від уміння вчителя давати позитивні зауваження на адресу дітей . Їх бажано робити у такій формі щоб не викликати неприємних емоцій у школярів, які поки що не досягли успіхів . 

     Тут варто дотримуватися конкретних рекомендацій . 

Найперше - обережно ставитися до організації змагань дітей, надаючи перевагу груповим формам . Не варто при оцінюванні протиставляти кращого учня невстигаючому «Оленка написала краще за інших»  Замість цього доцільно зауважити: «Діти, зверніть увагу, як уважно сьогодні пишуть Андрій , Оленка. Молодці» І потім кожну роботу розглянути докладніше , відзначити позитивне в них . 

     Добре слово вчителя - найкращий подарунок дитині . Гарно виводячи кожну букву, можна написати : «Молодець !» , «Спасибі за роботу !», «Задоволена тобою!»

   Мотивуючи оцінку, вчитель привчає дітей до самоконтролю , самооцінки знань Вона сприймається учнями як справедлива, єдино правильна, як основа створення дружніх взаємин між дітьми, з одного боку, та між учителем і вихованцями з іншого боку . 

    Обгрунтовуючи оцінку, педагог привчає першокласників до самоаналізу . Є різноманітні способи мотивування оцінних суджень . Один із них – показ кращих зразків виконання завдань . Особливого значення набуває цей прийом для першокласників, які не завжди вміють критично ставитися до своєї роботи. Позитивне ставлення дитини до навчальної діяльності стимулює диференційована оцінка . Вона дає змогу врахувати різні елементи виконаного дитиною навчального завдання – старанність , охайність , правильність . 

Роботу закінчено . Дитині можна запропонувати самій оцінити виконане завдання . 

Вербальне оцінювання навчального процесу створить умови гуманного навчання, навчання без страху помилитися, без заздрощів, пригнічення та образ. 

Проте дуже важливо правильно оцінювати роботу учня на уроці, його здобутки прагнення до вдосконалення. Ця оцінка має сприяти вихованню в кожного учня почуття поваги до себе, самозадоволення та прагнення розширювати свої здобутки, і навчальний процес тоді стане радісним для дитини. 

     Погоджуємось з тим, що говорячи всім дітям «Молодець !», ми не маємо чіткого «виміру» їхніх знань, який дає бал . Тому важіль оцінки не варто зменшувати .Вже з перших днів роботи слід створювати градацію у словесному оцінюванні (Добре! Дуже добре! Молодець! Пречудово!) Словесне оцінювання не має обмежуватись одним словом, а хоча б 2-3 реченнями вчителя, які б вказували правильність напрямку роботи учня. Діти швидко звикають до того, що вчитель хвалить їх усіх однаково, а отже, похвала з часом втрачає стимулююче значення. Тому пропонуємо 

здійснювати оцінювання відповідно до рівнів досягнень : низький, середній, достатній, високий. 

Низький рівень(відтворення почутого, прочитаного, побаченого) 

Старайся! Будь уважним! Говори чіткіше! 

Твоє письмо має бути кращим! Ти можеш більше! 

Ти здатний на краще! Відповідай конкретніше! 

Ти вже більше працюєш над собою! 

Не сумуй, у тебе все вийде! 

Доклади більше старань! 

У тебе все вийде, тільки зверни увагу на...! 

Добре! 

Дійсно, це так! 

Я рада, що ти зрозумів правильно! 

Вже краще! 

Середній(розуміння сприйнятого) 

Досить добре! 

Значно краще! 

З успіхом тебе! 

Дуже добре! 

Досить вдало! 

Достатній рівень(застосування знань у практичній діяльності) 

Як гарно ти запитуєш! 

Я погоджуюсь з тобою! 

Ти вмієш правильно висловлюватися! 

Який ти дотепний! 

Ти багато вже вмієш! 

Як влучно! 

Чудово! Молодець! 

Високий рівень (вияв творчих здібностей) 

Ти можеш творити! 

Ти маєш власну думку! 

Блискуча відповідь! Пречудово! 

Відмінно! Прекрасно! Бездоганно! 

Ми пишаємось тобою! 

Ти маєш своє „я”! 

Ми гордимося твоїми досягненнями!