Сучасні малюки-дошкільнята зовсім не схожі на колишніх, вони здобувають свій власний досвід статевої ідентифікації в цьому мінливому сьогоденні, де часом дорослому важко розібратися, хто перед тобою: чоловік чи жінка? Хоч як дивно, але сучасний педагог, що володіє інноваційними технологіями навчання та виховання, не завжди знає, як організувати статеве виховання малят, як відповісти на запитання малечі: «А з чого роблять людей?», «А чому не можна одразу бути хлопчиком та дівчинкою?», «Маленьких дітей мами родять, а дорослих людей хто?». Діти допитливі та безпосередні у своїх запитаннях, а дорослі чомусь червоніють та ніяковіють, коли доходить до пояснення дитині звичайного запитання: звідки вона взялася. Молоді мами часто запитують: «Чим виховання хлопчика відрізняється від виховання дівчинки, і чи є взагалі ця різниця?».

Перший крик дитини... І перше радіс¬но-тривожне запитання мами: «Хто в мене, хлопчик чи дівчинка?». Проте сучасні породіллі наперед знають, хто має народитися завдяки УЗО, і це чудово, бо таке знання дає змогу молодій сім'ї заздалегідь підготуватися до народження хлопчика або дівчинки: прочитати відповідну літературу, отримати консультацію педіатра, психоневролога, психолога...