Попри різні концептуальні підходи, більшість психологів розглядають мотивацію як психологічну детермінацію, джерело активності поведінки і діяльності суб'єкта. Мотив визначається як внутрішня спонука до того чи іншого виду активності, пов'язаного із задоволенням певної потреби. Мотиваційна сфера особистості включає в себе всі види спонук: мотиви, потреби, інтереси, прагнення, мету, потяги, мотиваційні установки або диспозиції, ідеали та ін.

Сучасна психологія визнає, що пізнавальна діяльність поряд з операційними компонентами (знаннями, уміннями, навичками) включає й мотиваційні компоненти. Саме вони визначають для учня значущість того, що він пізнає і засвоює, його ставлення до змісту, засобів виконання і результатів навчальної діяльності.