Надмірне захоплення телебаченням руйнує режим дня дитини: вона недосипає, мало буває на свіжому повітрі. А систематичне недосипання, кисневе голодування знижують опір дитячого організму до захворювань, погіршується пам'ять, послаблюється увага і, врешті-решт, зводяться нанівець успіхи у навчанні.Спостереження за поведінкою дітей показують, ті діти у яких велика потреба у рухах, компенсують її надмірною біганиною під час перерв або з'ясовують свої стосунки з однокласниками бійками і штовханиною, їм важко і під час уроку поводитися спокійно, зосередитися на поясненнях учителя чи  виконанні його вказівок.Надмірне захоплення телепередачами всіх членів родини зможе призвести до порушення сімейних стосунків, послабити емоційні зв'язки між близькими людьми. 

Навіть у той короткочасний вечірній період, коли всі члени родини збираються вдома, ввімкнений телевізор заважає спілкуванню. Більше того, захопившись передачею, кожен із присутніх не .рахується з думкою іншого, його неможливо відірвати від телеекрана, щоб терміново обговорити, наприклад, проблему, яка турбує дитину. Такий характер сімейних стосунків шкідливий для дітей, бо сприяє своєрідній втечі їх у "телевізійні хащі". Дитина, котра захоплена голубим екраном, звикає до пасивної ролі "спостерігача збоку". Особливо страждають у даному випадку сором'язливі і некомунікабельні діти, яким так необхідні співбесідники, порадники. Якщо у сім'ї такої дитини дорослі надмірно захоплюються телепередачами, то вона почувається самотньою і непотрібною в рідній домівці. Отже, у такому сенсі телебачення дійсно шкідливе для дітей, і слід негайно, поки не пізно, переглянути особисті захоплення ним, й вивільнити час для власної дитини.                           Водночас телебаченню як одному із засобів масової комунікації (радіо,     кіно, друкована продукція) уводиться ряд функцій: освітня, виховна, розважальна й    організаційна. 

Потрібно визнати, що для населення сільської місцевості і малих міст  телебачення стає єдиним доступним                       засобом для розширення їхнього світогляду. Отож,  спробуймо розібратися, чим насправді є телебачення для наших дітей —  ворогом чи другом?Насправді потрібно звинувачувати не лише телебачення, а й невміння дорослих         правильно його використовувати у вихованні дітей. Сучасне телебачення має великі можливості для розвитку творчої активності і пізнавальних можливостей дітей. Спеціальні передачі для молодших школярів допомагають не тільки розширювати загальний світогляд дітей, а й формувати їхні індивідуальні інтереси. Так, діти, які захоплюються малюванням, можуть дізнатися багато цікавого про живопис, ті, хто любить тварин, — отримати цікаві відомості про їх поведінку і життя. Захоплюючі для дітей цього віку й спортивно-оздоровчі передачі. У багатьох сім'ях діти разом із /дорослими з великим задоволенням дивляться телепередачі природознавчого та енциклопедичного змісту. 

Чим раніше ви привчите дітей дивитися науково-популярні передачі., тим швидше розвинете у них прагнення пізнавати таємниці природи, світ техніки, мистецтва або секрети майстерності.Перед сучасними батьками стоїть особливе завдання: формувати у дитини вміння і звички із великої кількості засобів масової Інформації правильно виби­рати те, що принесе для неї максимальну користь. Тому необхідно систематично обговорювати з дитиною телепередачі, які вона дивилася, обмінюватися думка­ми про те, що справило на неї особливе враження.Для того, щоб телебачення стало добрим другом вашої дитини, пропонуємо дотримуватися таких простих педагогічних порад:

1.        Не забувайте про гігієнічні вимоги при перегляді телепередач дітьми ,а саме: віддаль від екрана до глядача має бути не менша 4—5 метрів; освітлення в кімнаті ввечері і затемнення вдень; сила звуку не повинна перевищувати допущені норми; термін перегляду телепередач визначається режимом дня і обмеженим часом (для четвертокласників 3-4  години на тиждень, включаючи перегляди й у вихідні дні). Дитина твердо має знати, що такі види діяльності, як прогулянка, ігри, виконання домашніх завдань, читання книг мають виконуватися за режимом дня - вчасно і незаперечне.

2.                Пильно стежте, за тим, щоб телебачення не перетворилося для дитини у своєрідний наркотик —"телеманію". Для цього необхідно контролювати і свою власну пристрасть до нього.

3.                Пам'ятайте, що спрямовувати і координувати ставлення дитини до телебачення можна тільки доти, доки у неї не сформувалася звичка проводити весь свій вільний час біля телевізора і жити під його акомпанемент, залишаючи будь-яку справу тільки тому, що щось новеньке з'явилося на екрані. Тому-то пос­тарайтеся своєчасно зацікавити дитину іншими джерелами інформації і новими справами, які кожного дня робитимуть її життя цікавим й емоційно багатим.

4.                Дивіться телепередачі разом із дитиною. Корисно ознайомити її з основами телемистецтва. Пояснити жанр баченого, його особливості, обговорити спільно телепередачу. Попросити дитину відповісти на запитання: Чим відрізняється екранізація від тексту книжки, телеекскурсія - від екскурсії до музею і безпосереднього перегляду експонатів тощо.

5. Обговорюйте програму на тиждень у колі сім'ї і плануйте, які передачі хто дивитиметься і коли. Цей перевірений прийом допоможе вам формувати у дитини звичку планувати свій вільний час, почуватися рівноправним членом сім'ї і, в допустимих межах, мати свободу вибору, а отже, критично ставитися до телебачення, як до "зробленого для всіх", що не може задовольнити інтелектуальних, емоційних й естетичних інтересів кожного.