Момот Марія Іванівна – вчитель вищої кваліфікаційної категорії, старший вчитель Чемеровецького НВК №2 «ЗОШ І-ІІІ ступенів та гімназія».

Їй імпонує те, що в Концепції Державної цільової програми підтримки та розвитку читання на період до 2015 року пріоритетним напрямком визначено створення умов для розвитку інтелектуального потенціалу нації шляхом підвищення читацької активності та рівня культурної компетентності громадян. Саме ця актуальна проблема й стала провідною в її діяльності.

Визначений у Державному стандарті обов'язковий мінімум освіти з рідної мови включає три змістовні лінії, серед яких основне місце займає мовленнєва. Момот Марія Іванівна переконана, що саме мовленнєва культура, яка передбачає вміння активно використовувати як знаряддя спілкування сучасну літературну мову з усім багатством виражальних засобів, з притаманними їй нормами є невід’ємною ознакою інтелектуальної, всебічно розвиненої особистості. Засвоєння цих норм уже здійснюється в процесі шкільного навчання школи І ступеня. Тому  одним з основних завдань як вчителя початкових класів вважає розвиток первинних комунікативних вмінь та навичок, необхідних для суспільної діяльності людини, вчить учнів розпізнавати ознаки правильного літературного мовлення, користуватися мовними засобами. Навчаючи дітей вчитися, Момот М.І. так організовує навчальну діяльність, щоб учні шукали зв’язки між новими та вже отриманими знаннями, приймали альтернативні рішення,  вчилися спілкуватися з товаришами, робили обґрунтовані висновки, а отже – розвивалися інтелектуально.

На основі аналізу ефективності різних форм та методів роботи щодо розвитку інтелектуальних здібностей молодших школярів, вчителькою визначено власний алгоритм діяльності по формуванню читацької компетентності:

створення системи розвитку читацької культури, духовно - ціннісних орієнтацій та естетичних потреб особистості;

сформованість у молодших школярів потреби у систематичному читанні;

створення  психолого-педагогічного клімату для сприйняття, розуміння та оцінки прочитаного, вміння орієнтуватись у потоці інформації;

розвиток усного та писемного мовлення учнів.

 Системне та послідовне впровадження цього алгоритму дало Момот М. І. шанс зробити уроки в початкових класах ефективними та сучасними. На увагу заслуговує, насамперед, майстерність вчительки враховувати можливості кожної дитини, допомогти їй в організації цілеспрямованої діяльності щодо формування і розвитку навичок читання. В основі її системи роботи досконале володіння методиками швидкочитання Б.В. Динги, І.Т. Федоренка, В.Н. Зайцева, О.М. Кушніра, Л.М. Юшкової, Б.В. Адигея. Момот М.І. переконана: щоб успішно розвивати техніку читання, треба правильно розуміти основи цього процесу, і усвідомлювати, що читання - це психофізіологічний процес, залежний від особистості, швидкості реакцій, якості зору, темпераменту. На увагу заслуговує використання вчителькою системи тренувальних вправ та мовних розминок для вдосконалення техніки читання школярів, завдяки яким вони тренують   органи   мовлення,   вчаться   регулювати   дихання, розвивають та удосконалюють артикуляцію.

Ефективність роботи Марії Іванівни  визначається і вмінням створювати сприятливий психологічний клімат для розвитку індивідуальних здібностей школярів, вмінням  вислухати думку кожної дитини, відзначити її оригінальність, важливість, значимість – така організація спілкування забезпечує стійкий пізнавальний інтерес дитини.

Здійснюючи компетентністний підхід при формуванні навичок читацької діяльності, вчителька активно і послідовно застосовує на уроках різні моделі співпраці учнів (парна, групова робота, ігрові прийоми, інсценізація), практикує систему тренувальних вправ, мовних розминок, використовує завдання різної складності, залучає учнів до літературної творчості. 

 Одним із важливих завдань, які ставить перед собою вчителька, є формування у молодших школярів навичок зв’язного мовлення. Тому в основі кожного уроку вважає формування в учнів правильної вимови, чіткості й виразності усного мовлення, збагачення словникового запасу, вироблення вмінь правильно і точно вживати слова, словосполучення, речення, а також закріплення та подальшого вдосконалення навичок свідомого,швидкого, виразного читання, розвитку вміння працювати з текстом (додаток 1).

З метою підвищення ефективності роботи по розвитку читацьких умінь, Момот М.І.  використовує  емоційно привабливі елементи, організовує ігрову діяльність.  В полі особливої уваги вчительки -  відпрацювання уміння читати і розуміти тексти, яке є міжпредметним базовим умінням. Зокрема, в структурі уроків читання ігрова діяльність має форму дидактичної гри, ігрової ситуації, ігрового прийому,  що потребує відриву від реальності, переживання іншого світогляду, інших почуттів та робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий, творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу (додаток 2).

Вчителька максимально використовує пізнавальні та творчі можливості ігор і під час екскурсій в природу, розкриваючи перед дітьми різноманітність і красу довкілля, спонукаючи учнів до активного емоційного сприймання, яке закінчується фантазією та творчістю, сприяє загальному інтелектуальному розвитку школярів.

Саме спілкування з навколишнім світом вчить дітей висловлювати почуття через казки, оповідання, вірші, які вони складають про все, що бачать. На таких уроках діти пригадують знайомі їм книги, вчаться мислити, вільно висловлюватись, опановувати образну літературну мову. Розвиваючи усне мовлення  та інтелект, Марія Іванівна практикує проведення ігор «З якого дерева листя? Опиши його», «Чого тут не вистачає?». Зокрема, під час гри «Листоноша приніс листівки» діти за опорними словами та малюнками, що лежали в конвертах, складають маленькі оповідання, фантастичні розповіді ( додаток 3).

Визначальною особливістю кожного уроку Момот М. І. є розв’язування завдань творчого характеру, забезпечення зв’язку виучуваного матеріалу з життям. Пошукова спрямованість завдань, оптимальне розумове навантаження, між предметні зв’язки сприяють розвитку логічного мислення та інтелекту вихованців.

Момот М.І. переконана, що розвитку інтелектуальних здібностей дитини сприяє творче мислення, уява, тобто здатність уявити небачений предмет, уміння перевести словесний образ в наочний, створити нові образи. З цією метою залучає учнів до виконання завдань, які допомагають оволодіти індивідуальним досвідом фантазування: домислення подій, введення нових фактів і персонажів.

Високій результативності навчальної діяльності сприяє і оптимальне поєднання вчителькою в структурі уроку різних форм та методів роботи, що відповідають віковим особливостям учнів, роблять процес навчання цікавим та творчим. На думку Марії Іванівни, важливим напрямком у вихованні школярів-читачів, є розвиток їх читацької самостійності в процесі уроків позакласного читання, які сприяють розширенню тематики художніх творів, збільшенню їх кількості відповідно до сучасних умов, підвищують інтерес до книги, як джерела знань, формують навички бібліографічної грамотності. Вчителька переконана, що логіку правильної читацької діяльності слід формувати з першого навчального дня, тому що неможливо навчити і сформувати  інтерес учнів самостійно читати, якщо не буде системи і завчасно визначеного навчального матеріалу з дитячою книжкою.

Значну увагу Момот М.І. приділяє індивідуальній роботі із обдарованими та здібними учнями. Критерієм результативності цієї роботи є те, що її учні є переможцями конкурсу знавців української мови ім. П.Яцика (І місце Романюк Юлія, (2009-2010 н.р.)),  районної очно - заочної школи «Всезнайко» з української мови та математики ( І місце Романюк Юлія, Вуєчок Ілля (2009-2010 н.р.), переможцями інтерактивних конкурсів «Кенгуру», «Колосок» та художньо-естетичних  конкурсів.                                                                                                    

Багато можливостей для розвитку інтелектуальних здібностей молодших школярів шляхом розвитку їх читацької активності Момот М. І. використовує на заняттях факультативного курсу  «Права дитини» та на заняттях гуртка  «Закохуємо в книгу» (додаток 4).

Одним з важливих напрямів діяльності вчителя початкових класів, на думку Марії Іванівни, є спрямування виховного процесу на забезпечення позитивної динаміки духовно – морального розвитку дитини, суть якого полягає у вмінні реалізувати свої здібності у практичній діяльності.

Зокрема, формуючи виховні досягнення змістової лінії «Ціннісне ставлення до сім’і, родини, людей», Марія Іванівна практикує родинні свята «Рідненька матінка моя ,ти як небесна зірка», «Вклонімося генію поета та художника» та ін. Основною метою таких  заходів є почуття поваги до батьків, гордості до рідного краю, народу, мови, до культури свого народу, його традицій, звичаїв та обрядів (додаток 5).

  На увагу заслуговує також система роботи вчительки по інтеграції змісту базових дисциплін, використанні елементів гуманної педагогіки Ш.Амонашвілі.

Марія Іванівна  – член районної творчої групи вчителів початкових класів з питань  впровадження Концепції Державної цільової програми підтримки та розвитку  читання на період до 2015 року , на засіданнях якої та під час проведення «майстер-класів», декад педмайстерності  презентує свій досвід роботи з проблеми. Вона є активним учасником педагогічних виставок, конкурсів.

Отже, основою педагогічної діяльності вчителя є розвиток інтелектуальних здібностей молодших школярів шляхом підвищення їх читацької активності, що базується на принципах гуманізму, виборі індивідуальної освітньої траєкторії, реалізація педагогіки співробітництва.

А.Лихва — методист РМК