Справжнiй учитель завжди прагне довершеностi в режисурi уроку - Мои статьи - Каталог статей - Чемеровецький районний методичний кабінет
Вітаю Вас, Гість
Головна » Статті » Мои статьи

Справжнiй учитель завжди прагне довершеностi в режисурi уроку

Нiхто не знає ,чому щойно народжена пiсня стає шлягером, а полотно художника — шедевром, лiтературний твiр — класичним. Вiн теж розучує етюди, змiшує фарби, добирає слова — тiльки це педагогiчнi прийоми, методи та технології.

Сучасна школа зорiєнтована на використання педагогiчних технологiй , з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й умiння учнiв, а й розвивалися такi їх якостi, як пiзнавальна активнiсть, самостiйнiсть, вмiння творчо розв’язувати навчальнi i практичнi завдання, формувалися б комунiкативнi умiння практичного i творчого застосування здобутих знань. Отже, є потреба не лише в оновленнi змiсту освiти, а й у визначеннi нових пiдходiв до органiзацi навчального процесу. Визначений у Державному стандартi обов’язковий мiнiмум освiти з рiдної мови включає три змiстовнi лiнi, серед яких основне мiсце займає мовленнева.

Саме мовленнева культура, що передбачає вмiння активно використовувати як знаряддя спiлкування сучасну лiтературну мову з усiм багатством виражальних засобiв, з притаманними їй нормами є невiд’ємною ознакою освiченої, всебiчно розвиненої особистостi.

Працюючи у звичайнiй сiльськiй школi, де здобувають освiту як здiбнi та обдарованi дiти, так i дiти, якi мають проблеми у навчаннi, переконалася , що застосування традицiйних методiв i прийомiв педагогiчної дiяльностi не завжди є доцiльними i ефективними.

Застосування прийомiв методик Б.К.Динги, І.Т.Федоренка, В.Н.Зайцева, О.М.Кушнiра, Л.М.Юшкової, В.Б.Едигея допомагае менi, як вчителю початкових класiв, ефективно i швидко вирiшувати педагогiчнi задачi, оптимально i водночас, з пiзнавальною iнтригою продумати процес навчання.

  На формування мовлєннєво — комунiкативних умiнь учнiв впливає багато факторiв, але одним iз найважливiших є вмiння свiдомо , правильно, виразно та швидко читати.

 Дитина. яка не вмiє добре читати, переживає великi труднощi при виконаннi домашнiх завдань, Їй нецiкаво на уроках ,вона приречена на розумову обмеженiсть i зубрiння. Такий учень не буде активним читачем бiблiотеки, не вiдчуватиме потреби спiлкування з книгою бо читання приносить не задоволення, а муку.

Це вмiння i любов до читання здебiльшого формується у молодшому шкiльному вiцi, коли придiляється увага технiцi читання. Звичайно, щоб успiшно розвивати їi, треба правильно розумiти основи цього прогресу i насамперед те, що читання — психофiзiологiчний процес, залежний вiд особистостi, швидкостi реакцiй ,якостi зору, темпераменту. Так, холерики швидко говорять i читають, а флегматики й меланхолiки значно повiльнiше. Проте все ж унаслiдок вiдповiдних вправлянь технiка читання зростає i в них.

Широко застосовую проказування скоромовок, що сприяє активному тренуванню мовленнєвих органiв. Дiти роблять це у рiзному темпi за вказiвкою вчителя: П повiльно; Н- нормально;Ш — швидко. Перед ними ставиться завдання вимовляти звуки чiтко та зрозумiло. Завдяки скоромовкам не лише налагоджується дихания, а й полiпшується артикуляцiя окремих звукiв.

Читаючи текст, школярi стикаються з важкими словами (бар’єрами). зупиняються, розглядають несподiвану перепону намагаються повторити кiлька разiв .Вони втрачають час ,гублять логічний зв’ язок слiв ,знижують темп читання .Щоб позбутися регресiй завжди добре вивчаю змiст тексту , добираю важкi як для читання ,так i для усвiдомлення слова ,записую їх на дошцi або на окремому аркушi паперу i розбираю разом з учнями, даю змогу прочитати їх кiлька разiв уголос .Звичайно ,бiльше уваги придiляю тим у кого слабка технiка .Iнодi, опрацьовуючи текст, дiти повертаються до вже прочитаного .Щоб позбутися цього ,пропоную їм звичайною лiнiйкою закривати попереднє прочитане слово .Крiм цього ,використовую шаблони: в аркушi паперу прорiзується вiконце, крiзь яке видно3-5 рядкiв . Пiд час читання учень зсуває його до низу закриваючи опанованi рядки.

Вихованцям, якi читають дуже повiльно ,раджу ритмiчно постукувати олiвцем чи ручкою в ходi читання. Це дає можливiсть пiдпорядковуючись ритму ,пiдвищити темп. Для розвитку техники читання готую картки. На них розмiщую вирiзки з дитячих журналiв. газет невеликi оповiдання, вiршi, невiдомi дiтям .Учнi читають текст протягом однiєї хвилини i помiчають, де закiнчили. Потiм читають цей уривок ще 2-3 рази з фiксуванням часу. Кiлькiсть прочитаних слiв щодалi збiльшується, це викликає у дiтей позитивнi емоцiї та бажання читати. У пiдсумку опановують текст iще раз, вже без облiку часу, не так швидко, але виразно, переходячи з вiдомої частини до невiдомої i читають її значно краще.

Пiзнiше пропоную читання сторiнки ,розрiзаної вертикально на двi половини, якi розсуваються на максимальну вiдстань i читаються вголос. Для цiсї вправи тексти вирiзую i наклеюю частини на тренувальнi таблички на рiзнiй вiдстанi.

Учень в якого добре розвинена величина кута зору, може передбачати наступне слово. Це явище називасться антиципацiєю. Формування антиципацiї помiтно сприяє розвитковi швидкостi читання. Спочатку пропоную школярам для читання слова з пропущеними буквами, потiм — речення з пропущеними словами. Коли вихованцi вже добре справляються з цим завданням добираю невеличкi вiршi, тексти з дитячих журналiв i виготовляю такi картки : з одного боку текст з пропущеними ,словами ,буквами, а на зворотi - цей же текст ,записаний повнiстю. Таким чином , дiти мають змогу зiставити тексти, перевiрити себе.

В тому випадку, якщо не всi учнi справилися з завданням. повторюю цей текст наступного дня. Часу на цей вид роботи витрачасться небагато,б-7 хвилин, але результат досить помiтний. звичайно при умовi ,що диктанти проводяться кожен день. Потрiбно провести 10-18 таких вправ .

Обов’язково на кожному уроцi демонструю зразки швидкого, правильного, виразного читання сильнiших школярiв, а потiм учням з низькою технiкою читання. Цей прийом впливає на них позитивно викликає бажання прочитати текст якнайкраще. Завдяки описаним та подiбним завданням, при умовi систематичного вправляння та обов’язкового читання вдома протягом 40 —50 хв можна досягти помiтних результатiв у вдосконаленнi технiки читання.

Навчаю читати дiтей за допомогою серій таблиць ,спрямованих на доведення до автоматичностi певних навичок- складових досконалого читання . Система роботи з таблицями допомагас не лише оволодiти високою технiкою ознайомлення з текстами, а й спрямована на виховання людини, залюбленої у книгу, в рiдну мову, знавця лiтературноi спадщини свого народу.

З метою розвитку фонетичного слуху, вiдпрацювання правильної вимови, розвитку уваги та пам ‘яті я використовую чистомовки.

Складаючи їх, намагаюсь пiдбирати такий матерiал, що сприяє розвитковi пiзнавальних можливостей учнiв (дiти знайомляться з оточуючим свiтом) та поповненню їх активного та пасивного словникового запасу з рiзних тем.  В текстах чистомовок використовую рiзнi типи речень для кращого засвоєння учнями цих понять. Поступово учнi навчаються самостiйно складати чистомовки i пропонують їх для повторення в класi.

Основною характеристикою читання є розумiння прочитаного. Вже на перших уроках пояснюю учням, що читати — це означає думати. намагатися зрозумiти написане. Навчаю дiтей слухати, чути, розумiти. Адже вони сприймають текст спершу, як правило, поверхово. Ефективним прийомом перевiрки, розумiння прочитаного вважаю короткi письмовi вiдповiдi на запитання за текстом, до бiльшостi з них додаються кiлька вiдповiдей , з яких слiд вибрати правильну. Це так званi тести. Iх доцiлъно робити за творами, вмiщеними у "Читанцi” .

  Мої вихованцi люблять подорожувати в казку , на сторiнки пiдручника, в крану Музики, в мiста Кмiтливостi i Винахiдливостi. Улюблена гра на уроках читання — розмовляти голосами казкових персонажiв. Дiтям подобається добирати слова для характеристик казкового героя. Наприклад на дошцi написанi слова, i учнi мають пiдкреслити тi , що характеризують того чи iншого героя, довести свій вибір. «Казка про рибалку і рибку» : біля хати сидить баба над розбитим коритом. На дошці написані слова : добра, жадібна, ласкава, груба, зла . Діти підходять до дошки і витирають слова, які не характерні для цього персонажа і пояснюють чому.

Один із прийомів , який використовую це навчання через гру. Тому розробила зразки ігрових форм навчання читання шестилітніх першокласників.

Формуватися мовленнєво–комунікативним навичкам допомагають між предметні зв’язки. Так, наприклад, на уроках читання при вивченні теми про мешканців природи подаю цікаві відомості з їх життя, поведінки. А заучування віршів, скоромовок, прислів’їв значно полегшиться, якщо їх проспівати. Задачі у віршах, задачі – жарти – активізують учнів. Урок малювання краще сприймається з поетичними образами, порівняннями, а вірш цікаво «розмалювати».

На уроках розвиваю творче мислення школярів, для цього використовую ряд вправ.

  У пошуках ефективної методики навчання, яка, з одного боку, враховувала б специфічні закони літератури як виду мистецтва, а з іншого – дала б змогу прилучати дітей до активної творчої діяльності, варто звернутися до дидактичної гри.

Саме творчою групою вчителів початкових класів нашого району, керівником якої є я, розроблено дидактичні завдання з української мови і читання для 2 – 4 класів. Посібник дасть змогу налагодити оперативний зв'язок між учителем і учнем, своєчасно виявити і ліквідувати прогалини у знаннях, інтенсифікувати пізнавальну діяльність школярів. Регулярне виконання таких робіт допоможе дитині розвинути орфографічну пильність, згадати всі правила. Навчить доводити правильність своїх дій .

Збірники будуть корисними для самостійної роботи учнів і контролю їх з боку вчителів і батьків.

  Провідним завданням початкового курсу рідної мови є мовленнєвий розвиток молодших школярів – формування вмінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення.

Робота над цим завданням розпочинається вже в 1 класі на уроках навчання грамоти. Паралельно з формуванням у першокласників умінь читати і писати, вчитель, відповідно до навчальної програми, готує дітей до побудови зв’язних висловлювань, а саме: збагачує лексичний запас школярів словами різних тематичних груп, вчить будувати словосполучення  і речення, перебудовувати деформовані речення, доповнювати незавершені речення  1 – 2 словами, складати речення за малюнком, добирати заголовок до тексту, усно переказувати сюжетний текст букварного типу.

Для зазначеної роботи розроблено  вправи для підвищення ефективності роботи над розвитком зв’язного мовлення молодших школярів.

Для перевірки набутих знань учні виконують контрольні роботи (різнорівневі завдання) розроблені творчою групою вчителів початкових класів нашого району, очолюваного мною.

 Результатом  роботи є:

 одержання Диплому І ступеня на обласній виставці у 2005 році за комплект зошитів із завданнями для тематичного оцінювання з читання і рідної мови для 2- 4 класів;

одержання Диплому І ступеня на обласній педагогічній виставці «Освіта Хмельниччини на шляхах реформування» - 2009р. за  методичний посібник «Інтелектуальні мовні ігри та дидактичні завдання з української мови і читання для 2 – 4 класів»

Видавництво «Освіта» випустило тираж методичних посібників «Інтелектуальні мовні ігри та дидактичні завдання з української мови і читання для 2–4 класів» - 2009 р.

 Вважаю, що саме поєднання елементів інноваційних технологій і спрямування педагогічної діяльності на розвиток комунікативних здібностей через швидкісне, правильне, свідоме і виразне читання і є особливістю мого стилю.

А.Лихва—методист РМК

 

Категорія: Мои статьи | Додав: chemrmk (10.05.2011)
Переглядів: 1481 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]