Звичайно  ж – це  любов  з  боку  батьків  та  тих  людей, які  оточують  дитя. Важливу  роль  відіграє  і  свідоме  ставлення  до  батьківства, грамотність  у  виконанні  своїх  батьківських  обов’язків. Отож, сьогодні  ми  зазирнемо   у  світ  батьківської  любові  та  світ  знань  про  батьківство. Всім  відомо, що  виховання  дітей  потребує  терпіння, самовідданості  та  внутрішньої  стабільності. Але  важливо  знати  й  те, які  наслідки  в  душі  дитини  залишають  наші  вчинки, агресивна  поведінка, необережні  висловлювання.

Джерелами  психологічних  травм  для  дитини  є  приниження, тероризування, ізоляція  та  емоційне  ігнорування. Бувають  випадки, коли  батьки  адресують  своїй  дитині  такі  слова, як  «дурень», «бовдур», «незграба»  та інші. Цим  вони  знижують  самооцінку  дитини, знецінюють  її  як  особистість. 

Особливо  небезпечно  робити  це  в  присутності  сторонніх. Інші  батьки, для  того, щоб  дитина  була  слухнянішою, залякують  її, погрожують  фізичною  карою. У  цьому  випадку  можна  почути  такі  вислови: «Я  не  знаю, що  з  тобою  зроблю …», або  ж  «Я  ладна  тебе  вбити!»   та  інші. Така  поведінка  породжує  у  дитини  страх, невпевненість, відчуття  неповноцінності  і  непотрібності. Не  менш  травмує  дитину  й  ізоляція, коли  її  зачиняють  у  кімнаті, або  ж  ще  гірше – у  коморі. Ще  інші  батьки  вважають, що  суворе  виховання  підготує  дитину  до  умов  суворого  життя. Такі  батьки  відмовляють  дитині  в  обіймах, пестощах, поцілунках, співчутті, турботі  і  просто  у  щирій  розмові. 

Не  всі  ми  вміємо  сказати  дитині: «Яке  щастя, що  ти  в  мене  є!», «Як  я  тебе  люблю» або  «Ти  для  мене  найрідніший  чи  найрідніша». Ці  фрази  заспокоюють, додають  впевненості, допомагають  у  всіх  видах  розвитку.Отож, коли  у  наших  діток  поганий  сон, спостерігаються  риси  апатії  та  байдужості, розлади  травлення, ми, батьки, повинні  в  першу  чергу  перегорнути  сторінки  своєї  поведінки  з  дитиною. Негативна, травмуюча  поведінка  глибоко  «роз’їдає»  душу  дитини. Вона  щоразу  переконується: «Я  поганий», «Я  не  розумний», «Я  нікому  не  потрібний».

Сімейне спілкування  відіграє  вагому  роль  у  вихованні. Ідеально, чудово, прекрасно, коли  від  нього  віє теплотою і сердечністю, турботою, доброзичливістю і чуйністю. Правильно організоване спілкування — запорука доброго настрою, душевного спокою.     Правильно роблять ті дорослі, які велику увагу приділяють повсякденному спілкуванню з дитиною. Вони розповідають багато цікавого, читають книжки, складають казки, обговорюють події дня.В. Сухомлинський підкреслював, що від того, яким буде слово матері — лагідним, добрим, уважним, розумним, сердечним чи дратівливим, сварливим, злим, — залежить і виховання у дітей почуття відповідальності.Стежте за власним мовленням. 

Пам'ятайте, що воно — відображення вашої особистості. Намагайтеся говорити спокійно, доброзичливо. Не зловживайте словами «повинен», «треба». Зверніть увагу на те, чи говорите дітям «дякую», «вибач», чи вистачає вам терпіння шукати все нові й нові слова для роз'яснення і переконання.Пам'ятайте, що діти люблять не тільки слухати, але й думати, висловлювати власні судження, тобто вони хочуть брати участь у спілкуванні. Будьте уважними до мовлення дитини, адже мова, як відомо,— знаряддя культури спілкування.Через сім’ю наші діти входять в суспільство. В сім’ї їм вручають естафету досвіду поколінь, котру вони повинні нести далі, щоб передати її своїм дітям. 

Жоден виховний заклад не може дати дітям того, що дає нормальна сімейна атмосфера, спілкування дітей з батьком та матір’ю.Діти уподібнюються дорослим, копіюють їх, орієнтуються на їх поведінку. Тому недарма в народі кажуть: «Яке дерево, такі в нього квіточки, які батьки, такі їхні діточки»,  «Який кущ, така й калина, яка мати, така й дитина», «Яка гребля, такий млин, який батько, такий син».Шановні батьки! Пам’ятайте! Батьківська любов потрібна для самоповаги дитини, добрих взаємин з іншими людьми, позитивних уявлень про самого себе. Дуже часто саме відсутність віри близьких людей — матері і батька — в краще, що є в дитині, штовхає дитину або підлітка на негативні кроки.

Ми повинні чітко уявляти собі, що багато залежить від наших стосунків з дітьми і що прояви різних рис характеру дітям потрібно не описувати, а демонструвати.Любов  рідних, близьких  для  дитини  є  тим  зерном, яке  у  процесі  росту  дасть  гарні, корисні  плоди  у  майбутньому. Шановні батьки! Тепла  вам  у  стосунках  з  вашими  дітьми, терпіння  у  нелегкій  праці – виховання, взаєморозуміння  і  радості  кожного  дня.Дозвольте закінчити нашу зустріч такими словами:Хай же будуть ваші руки сильними, а душі — зрячими.Хай  поруч з матір’ю завжди йде батько!

Хай кожна дитина, яка приходить у цей світ, матиме ці два крила не задля того, аби літати, а для  того, щоб впевнено ходити по землі.