Вітаю Вас, Гість
Головна » 2014 » Вересень » 5 » Як виховати патріота?
13:25
Як виховати патріота?

2014-2015 н.р. визначено роком співпраці класного керівника з питань патріотичного виховання! Запрошуємо класних керівників активізувати свою увагу на питаннях патріотичного виховання!

«Біда України в тому, що нею керують ті, кому вона не потрібна», – писав Михайло Грушевський. Буває, що й живуть в Україні ті, кому вона не потрібна. Ті, тобто, не патріоти. Що ж… Сподіваюся, маємо шанс виростити патріотами хоча б наших дітей.

Виховання патріотизму починається з родини. І якщо батьки хочуть, щоб дитинка виросла патріотом, то в першу чергу їм доведеться звернути увагу на себе.

Багато з дорослих можуть так іронічно запитати: «За що мені любити цю країну, якщо вона мені не…?» (додавайте на свій смак). Але тут кожному потрібно замислитися, що з такою ж логікою потрібно розлюбити чоловіка, дітей, друзів, якщо вони стали неуспішними, не досягли чогось в житті або… їх просто пограбували. Таке ставлення скидається на нездоровий егоїзм. Що роблять із рідними людьми, які потрапили в біду? Їх жаліють, їм допомагають. Те саме можна сказати і про Україну. Наша країна перебуває наразі у такому стані, що їй потрібна підтримка. Звісно простіше було б пишатися успішною державою, любити багату та сильну країну. Та маємо наразі складну ситуацію в країні і намагатимемось не лише любити свою державу такою, яка вона є, а й прищеплювати цю любов дітям.

Для виховання здорового патріотизму у малюків найбільш важливою складовою є приклад дорослих. Бо якщо у родині мама хоче переїхати закордон, тато постійно ремствує на президента, парламент або міністрів, бабуся вихваляє іноземну освіту – дитині важко буде вирости патріотом. Тому для малюка залишайте лише найкращу та найпозитивнішу інформацію про країну. Тут варто зазначити, що не слід приховувати проблеми, які явно бентежать дорослих. Цими днями багатьох батьків після перегляду новин можна застати заплаканими, знервованими або блідими зі стиснутими кулаками. І аби дитина, яка за своєю природою більш схильна до перебільшення та фантазування, не сприйняла ваші емоції на свою адресу, треба ділитися із нею переживаннями. Без страшних подробиць, можна коротко розказати, що в нашій країні йде війна, а мужні та сильні чоловіки захищають всіх вас і ви за них непокоїтеся. Далі в залежності від віросповідання у родині можна запропонувати дитині разом попросити або помолитися про мир у країні та про щасливе життя усіх людей.

Спільні переживання зближують членів родини, діти таким чином відчують себе причетними до серйозної дорослої справи. Щоб показати дитині, як можна ще допомогти нашій країні, пожертвуйте разом невеличку суму коштів на поранених, на спорядження українським військовим або на допомогу тимчасовим переселенцям. Так, окрім патріотизму, ви закладатимете у дитини співчуття, милосердя, бажання допомогти ближньому.

Із молодшими школярами (а саме в цьому віці, як зазначають спеціалісти, починається свідоме закладення основ патріотизму) можна говорити про багато речей, які на перший погляд здаються дрібничками. Наприклад, про те, чому ви носите жовто-блакитну стрічку на одязі або чому на вашій автівці майорить український прапорець. Поділіться із дитиною переконаннями, чому прапор для вас дорогий, що означають кольори на ньому, чому його не можна псувати чи викидати у смітник.

Гуляючи містом чи селом, звертайте увагу школяра, над якими будинками і чому висять великі українські прапори. Попросіть його відшукати прапори, які вивішують у вікнах багато жителів вашого міста чи односільчан, поміркуйте разом, що вони цим хочуть сказати оточуючим. Побачивши приспущені прапори із чорними стрічками, поясніть причину цього (але якщо прозвучить запитання від дитини). Радісними новинами можна ділитися із дитиною повсякчас, сумними – бажано лише після того, як після питання або якщо малюк відчуває вашу стривоженість і не розуміє її причини.

Звісно, що звертати увагу можна не лише на національні символи і традиції України. Навіть просто доносячи папірець до смітника, потрібно пояснювати малюкові, що ви любите свою вулицю (село або місто) і хочете, щоб вона була чистою і красивою.

Вже досить давно у нас повернулася мода на вишиванки. Вони яскраві, м’які та зручні. Було б добре, якби у вашому родинному гардеробі відшукалося місце такому патріотичному одягу. Дитині можна розповісти, що українська вишиванка – це оберіг, який захищає людину від усього злого. Відшукайте (у книжках чи Інтернеті – джерел на сьогодні більш ніж достатньо) та розкажіть, що означають вишиті символи чи навіть просто кольори у вишивці, помилуйтеся разом, якими гарними та різнобарвними бувають вишиванки з різних регіонів України. Нехай вони стануть вашим родинним святковим вбранням.

Багато соцмереж і сайтів із новинами полюбляють публікувати списки незвичних місць у містах і селах України, цікавих будинків, прикрашених панно, розписами чи мозаїками, або й просто красиві панорамні світлини. Збережіть на пристрій або роздрукуйте такі фотографії – і вирушайте із дитиною у мандрівку. Знайдіть ці місця, порівняйте зі світлинами, сфотографуйте дитину на фоні пам’яток. При цьому малюку можна наголошувати, що це все зроблене талановитими українцями.

А скільки всього, чим треба пишатися, можна побачити, подорожуючи Україною, читаючи українські книжки та журнали… Навіть за столом, смакуючи запашним хлібом, хрумкими огірками чи ласим морозивом, між словом скажіть, що це все наше, українське, вирощене чи виготовлене у нашій країні. Так, краплинка за краплинкою гарних вчасно підмічених деталей можна виплекати у дитинки ціле море любові та здорового патріотизму до своєї країни.
 

Підбірка патріотичних ілюстрацій із журналів для розглядання



Читалка



До



Українська



Львів



Карта

Категорія: Виховна робота | Переглядів: 697 | Додав: chemrmk | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]